Ця замітка для тих, хто не може жити без солодкого, борошняного чи фастфуду, кого холодильник манить вдень та вночі. Ви заїдаєте або запиваєте солодкою газировкою стрес. Їжа для вас – це розслаблення, підтримка, щастя та задоволення від життя, іноді єдине. Все б нічого, але бонусом до цього всього йдуть, як правило, проблеми зі здоров’ям, зайва вага або навіть ожиріння. А в психологічному плані дуже часто буває невпевненість у собі, низька самооцінка та ще почуття провини та ненависть до себе за те, що не можете припинити жерти. Ви періодично намагаєтеся сісти на дієту і, нарешті, схуднути, причому вибираєте таку, щоб точно не витримати її, але щоб худнути швидко. Тому що не уявляєте собі, як можна надовго чи назавжди змінити свій спосіб харчування. Далі зриваєтеся. звісно, і знову стрес і почуття провини, і знову ви все це заїдаєте та набираєте вагу. Все це симптоми харчової залежності, і якщо це ваш випадок, рекомендую дочитати до кінця.
Почну з того, що у мене для вас хороша новина — це все можна вилікувати і подолати. В Інтегральному нейропрограмуванні, яке я практикую, існує ціла програма для роботи саме з цією проблемою, що враховує всі психологічні аспекти. А будь-яка залежність, зокрема харчова, це форма адаптації людини до світу. Тобто людина з її (залежності) допомогою щось отримує і щось реалізує. І для того, щоб людина навчилася жити без залежності, її (людину) необхідно адаптувати в інший спосіб. Саме цим займається психотерапія. Також згодом харчова залежність може підкріплюватись ще й фізіологічними, зокрема гормональними змінами в організмі. І, у таких складних випадках, часто буває необхідна ще й медична допомога, наприклад, консультація лікаря-ендокринолога.
Але поговоримо все ж таки про психологічні аспекти цієї проблеми і що в психологічному плані необхідно зробити, щоб її подолати.
Факт наявності будь-якої залежності, і харчової звичайно теж, завжди говорить про розщепленість особистості. Це означає, що у залежного є одна частина особистості, яка хоче жерти смакоти і відчути себе від цього щасливою; та інша частина особистості, яка пам’ятає всі наслідки від переїдання і розуміє, що це не вихід і так не можна. Тому людина відчуває постійний внутрішній конфлікт, відчуває провину за з’їдене, але відмовитися від своєї улюбленої їжі все одно не може. Подолання цього внутрішнього конфлікту – це дуже важливий етап терапії, оскільки ця розщепленість не дозволяє людині дорослішати та розвиватися.
Але цей внутрішній конфлікт не є сам собою причиною залежності, він лише наслідок. Які психологічні причини харчової залежності? Та які завгодно можуть бути причини, від набору солідності, щоб дозволити собі суперечити матусі; до перенесеного сексуального насильства (особливо у дитинстві) та несвідомого бажання втратити сексуальну привабливість. Причини завжди дуже індивідуальні. І ми, у процесі психотерапії, ретельно їх опрацьовуємо та прибираємо.
Наступний важливий психологічний аспект проблеми – це робота з “вигодами”, які людина отримує від своєї харчової залежності. За допомогою їжі, особливо солодощів, людина може тішити себе, насолоджуватися життям, розслаблятися, відпочивати, знімати стрес, і тут можуть бути варіанти. Тому, в процесі психотерапії необхідно виробити інші способи поведінки та отримання перерахованих вище вигод. Тут уже йдеться про зміну способу життя та способу харчування. Причому новий спосіб життя має бути комфортним та бажаним для клієнта. І ще, новий спосіб життя повинен включати план роботи з наслідками харчової залежності, з вже набутою зайвою вагою, наприклад. Для того, щоб це все втілити в життя, необхідна мотивація, і ми приділяємо цій частині роботи також дуже пильну увагу.
Зважуйтесь на кардинальні зміни у своєму житті, це правда можливо, і приходьте!